Купить журнал

Українська єврейка, яка започаткувала нову французьку моду і виставлялася в Луврі

11 февраля, 2020

У 1920-х роках її ім'я знав кожен паризький художник, у 1930-х – кожна європейська модниця, у 1940-х – всі солідні декоратори, ілюстратори, дизайнери – навіть автомобільні. Вона – перша жінка, виставка робіт якої відбулася в самому Луврі у 1964 році – при житті, і єдина жінка, яка в 90 років отримала почесне звання офіцера Ордену Почесного легіону. В Україні про видатну співвітчизницю, на жаль, згадали аж у наш час, коли три роки тому привезли виставку її плакатів. Зрештою, за право називати Соню землячкою сперечається Полтавщина і Одеса. І це ще не всі цікавинки про жінку, яка створювала модернову естетику ХХ століття, і вплив творчості якої до сих пір важко переоцінити.

Соня швидко завойовує місцеву богемно-художню когорту – передусім своїми новаторськими яскравим стилем малювання

 

Справжнє ім'я Соні – Сара Штерн, єврейка за походженням, народилася у 1885 році. Місце народження, за різними даними, або під Полтавою, у місті Градизьк, де мешкав її батько Еліас Штерн – управитель цвяхового заводу, або Одеса, звідки була родом її мати Хана Терк. У цих двох містах проходило безтурботне дитинство майбутньої дизайнерки, аж доки не помер батько. Дівчина разом з матір'ю переїхали у Санкт-Петербург до дядька – заможного адвоката, який дав Соні хорошу освіту і дослухався до викладачів гімназії віддати підопічну ще й у художню школу – Сара дуже гарно малювала. Дядько не поскупився і відправив дівчину до Німеччини в Академію витончених мистецтв. Тут вона поринула у світ живопису, галерей, музеїв, багато подорожувала Європою, а в 20 років переїхала до Парижу навчатися в Академії Ля Палетт і, взявши собі нове ім'я на французький манер – Соня, швидко завойовує місцеву богемно-художню когорту – передусім своїм новаторським яскравим стилем малювання.

У 22 роки Соня вже виставляла свої художні роботи в паризькій галереї «Нотр-Дам Шан».

 

Вона двічі заміжня, що на початку XX сторіччя було незвичним проявом сміливості.

Вперше Соня побралася у 22 роки з німецьким колекціонером і галеристом Вільгельмом Уде. Подейкували, що це був фіктивний шлюб: Уде був гомосексуалом, і він потребував прикриття сімейним статусом, а Соні – був необхідний доступ до провідних галерей та виставок, який забезпечував чоловік. Але вже майже через три роки вона спокійно його покинула і пішла під вінець з французьким художником аристократичного походження Робером Делоне. І це був щирий тандем творчості й кохання: вони прожили разом до самої смерті Робера – майже 30 років. «Він дав мені форму, а я йому – колір», – сказала колись Соня. До речі, з першим чоловіком і вона, і Робер залишилися в хороших товариських стосунках і навіть співпрацювали, як художники.

 

Вона придумувала не лише фасони одягу, а й впроваджувала новинки

 

Етнічні українські мотиви простежуються у багатьох роботах дизайнерки.

«Яскраві фарби я люблю, – писала Соня Делоне в своїй книзі спогадів. – Це фарби мого дитинства, фарби України». Вона поєднувала їх з геометричними принтами, «вплітала» в основу яскравих орнаментів і в започаткований нею стиль живопису – симультанізм (від французького simultané – одночасний), коли малюнок наповнюється безліччю різних форм, розписів, декоративних елементів, що доповнюють одне одного. Ці насичені картини, зазначала Соня, ніколи б не з'явилися без спогадів і вражень від української природи, весіль та свят.

 

Саме Соня Делоне була законодавицею моди 1930-40-х років і основоположницею принтів, абстракцій, аплікацій на одязі.

Вона придумувала не лише фасони пальт, манто, торбинок, купальників, а й впроваджувала новинки: в’язані жилети і сукні, сюрреалістичні сукні-«вірші» з написаними цитатами її улюблених дадаїстів, манто геометричних форм. Одна з її суконь – так звана «оптична» – стала настільки революційною, що її намалювали на обкладинці журналу Vogue 1925 року. Симультанні – картаті яскраві шалики і хустки – Соні Делоне стали однією з візитівок дизайнерки й принесли їй шалену популярність, але вже не серед митців, а серед звичайних жінок. Ще одна знакова річ Соні – ковдра у стилі печворк, з різнокольорових клаптиків, яку вона пошила для новонародженого сина Шарля. Ковдру вмить розтиражували для масових продажів, а оригінал досі виставлений у Музеї сучасного мистецтва в Парижі.

 

Делоне розробляла текстиль для Chanel, Yves Saint Laurent, Missoni

Соня створила ескізи костюмів для кількох балетів, зокрема, для «Клеопатри» Сергія Дягілєва.

Він, до речі, сам запросив до співпраці молоду художницю, побачивши її роботи в паризькій галереї «Нотр-Дам Шан». А згодом підказав і допоміг Соні відкрити магазини одягу не лише у столиці Франції, а й в Мадриді, Барселоні, Більбао. Взагалі, подружжя Делоне приятелювало не лише з Дягілєвим, а й багатьма видатними митцями того часу – Шагалом, Тцара, Лотом, Маяковським.

Вона оформлювала перші покази мод і світські бали, розробляла малюнки для тканин ліонських фабрик, текстиль для найвідоміших модних домів – Chanel, Yves Saint Laurent, Missoni.

Разом з чоловіком вона сконструювала величезне панно – уявіть: 235 квадратних метрів у стилі абстракціонізму, яке було виставлене спеціально на Паризькій Всесвітній виставці 1937 року і отримало там золоту медаль.

Художні образи і малюнки Соні Делоне цитували в своїх колекціях головні модні бренди нашого часу: Valentino, Disquared2, Junya Watanabe, Comme des Garçons.

 

Польські газети у некролозі назвали її видатною українсько-єврейською француженкою

Соня померла у 94 роки і майже до останнього дня працювала:

читала лекції з мистецтва в Сорбонні, займалася дизайном інтер’єрів, автомобілів, бутиків, книжковими ілюстраціями, плакатами, керамікою. Вона також написала статтю «Художники і майбутнє моди», де фактично сформулювала і запровадила поняття прет-а-порте.

В Україні, на жаль, немає жодної роботи Соні Делоне.

Хоча французи завжди визнавали її українське коріння, а польські газети у некролозі назвали її видатною українсько-єврейською француженкою. Нещодавно відбулась ще одна виставка Соні Делоне у Києві. Цитати її творчого доробку постійно з’являються у творах сучасних дизайнерів. Соня Делоне – далі буде.

 

Богдан Зубченко за матеріалами і фото із відкритих джерел та сайту ukrainky.com